ДИЛТІАЗЕМУ ГІДРОХЛОРИД (Diltiazemi hydrochloridum), (2S,3S)-3-ацетиокси-5-[2-(диметиламіно)етил]-2-(4-метоксифеніл)-2,3-дигідро-1,5-бензотіазепін-4(5Н)-ону гідрохлорид.
C22H26N2O4S,HCI Мол. м. 451,0
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, метанолі, метиленхлориді, малорозчинний в етанолі. Tпл близько 213 °С із розкладанням. УФ-спектр: λmax=239 нм (
=537) у метанолі, λmax=236 нм (=522) у воді, λmax=236 нм (=533) у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої, λmax=237 нм (=285) у 0,1 М розчині натрію гідроксиду. [α]20D = від +115° до +120° (1% водний розчин). Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; методом ТШХ; за реакцією з розчином амонію рейнекату — утворюється рожевий осад; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом ацидиметрії у неводному середовищі (кислота мурашина безводна та оцтовий ангідрид) потенціометрично.
Фармакологічна група. С08DB01 — антиангінальні, антиаритмічні та антигіпертензивні препарати (блокатори кальцієвих каналів).
Фармакологічні ефекти. Антиангінальна, гіпотензивна, антиаритмічна дія.
Застосування. Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія), гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз, профілактика та лікування надшлуночкових аритмій (див. Антиангінальні препарати, Антиаритмічні препарати).
Компендиум 2015 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Лекарственные препараты Украины / Под ред. член-кор. НАНУ В.П. Черных, проф. И.А. Зупанца. — Х., 2005; Машковский М.Д. Лекарственные средства. — М., 2000. — Т. 1; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.